Розвиток України на п. XX ст.

Численні феодальні пережитки (поміщицьке землеволодіння, самодержавство, станові привілеї), національний та соціальний гніт, світова економічна криза 1900-1903 рр., поразка Росії у війні з Японією – все це призвело Російську імперію до революції 1905-1907 рр. Почалася вона 9 січня 1905 р. мирною демонстрацією в Санкт-Петербурзі, яка була розстріляна царськими військами. Цей день потім стали називати «Кривавою неділею».

На знак протесту відбулися страйки і в Україні – у Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі, Миколаєві. Робітників промислових центрів підтримало українське селянство, яке влаштовувало масові погроми поміщицьких маєтків. Революційні настрої охопили армію та флот. 14–25 червня 1905 р. вибухнуло повстання на панцернику «Потьомкін».15– 16 липня 1905 р. в Севастополі повстали моряки 12-ти кораблів Чорноморського флоту, їх очолив лейтенант П.Шмідт. У Києві 18 листопада 1905 р. виступили сапери на чолі з підпоручиком Б. Жаданівським. До майже тисячі військових приєдналися 4 тис. робітників міста. Проти повсталих були кинуті регулярні війська та місцева поліція. Жорстоко придушувались і селянські виступи.

У жовтні 1905 р. починається загальний політичний страйк. У ньому взяли участь 120 тис. робітників України. Під тиском революційної хвилі 17 жовтня 1905 р. цар Микола II підписує маніфест, у якому обіцяє підданим громадянські права, політичні свободи, а також скликання Державної Думи з законодавчими правами. Після виходу маніфесту сталися єврейські погроми в Одесі, Києві, Катеринославі, на Донбасі. Відбулися збройні виступи робітників Горлівки, Олександрівська, Харкова, Миколаєва, інших міст України. Це було в грудні 1905 р. – в момент найвищого піднесення революційної хвилі в Україні.

Національний рух в період революції мав значні здобутки:

- після Маніфесту 17 жовтня з’явилася легальна українська преса. Усього в 1905-1907 рр. виходило 24 періодичні видання;

- виникла культурно-освітня організація «Просвіта», яка мала філії у багатьох містах України. У діяльності «Просвіти» брали участь М. Аркас, Б.Грінченко, М.Коцюбинський, Л.Українка, М. Лисенко, Панас Мирний, Д.Яворницький та інші прогресивні діячі;



- відкривались українські школи, здійснювалися спроби викладання українською мовою в університетах;

- активну діяльність у першій Думі (1906 р.) та в другій Думі (1907 р.) розгорнула українська фракція, яка вимагала автономії для України, вільного розвитку української мови та культури. Допомогу українській фракції надавав М.Грушевський, який з цією метою переїхав зі Львова до Петербурга.


6479781818453416.html
6479836411102844.html
    PR.RU™