Зворотний зв'язок

Розуміння - один з небагатьох цінних подарунків, котрими люди можуть обдарувати один одного. (Р.Мей)

Дещо інший тип інформації, яка відіграє суттєву роль в ході інтерв'ю, має назву зворотного зв'язку.Людина не може передати свої думки іншій людині безпосередньо - вона користується кодом: словами, тоном голосу жестами, позою, мімікою тощо. Внаслідок цього якась частина інформації може бути розсіяна або не вірно витлумачена. „Отримувач" розшифровує повідомлення на свій розсуд і для того, щоб уникнути помилок, прагне уточнити, чи правильно він зрозумів „відправника".

Форм передачі зворотної інформації багато.

Це, наприклад, інформація про те:

І) , -повідомлення про сприйняття партнера як консультант сприймає вербальні і невербальні реакції клієнта(„Ваші жести зараз виражають більше, ніж слова...", „На словах ви змирились, але ваше тіло говорить „ні", „Ви дуже змінилися з часу нашої останньої зустрічі"...),

2)повідомлення про сприйняття самого себе як ставиться до сказаного чи продемонстрованого ним, свого стану, що виник під впливом бесіди ("Мене турбує, що я ніяк не можу зрозуміти ...", „Я відчуваю зараз...").

3) зауваження про хід бесіди,консультант намагається разом з клієнтом проаналізувати те, що відбува­ється під час сеансу.

Зворотний зв'язок допомагає удосконалити комунікацію, тому є обов'язковим атрибутом уважної поведінки.

Методичні вказівки щодо його реалізації такі:

Зворотний зв'язок:

· слід зосереджувати на позитивних моментах, або ж не забувати починати з позитиву навіть тоді, коли йде передача негативних спостережень;

· має бути конкретним і точним;

· має бути відносно безоцінним. Краше передавати свої почуття з при­воду необхідного, ніж формулювати „вироки";

· слід надавати стисло і чітко;

· потрібно зосереджувати на такому матеріалі, стосовно якого інша

людина може щось вдіяти;



Деякі автори виділяють оцінні типи зворотного зв'язку, такі як похвала, підтримка, зауваження та покарання.

І хоча оцінний зворотнийзв'язок вважається недоречним в умовах психотерапевтичної допомоги, його застосування в консультуванні можливе лише при врахуванні всіх вказаних вище правил. Особливу увагу при наданні оцінного зворотного зв'язку потрібно звернути на характеристики голосу. Інтонація має бути не осудливою і лояльною, аби усунути ущипливість та претензійність.

Найкращою формою зворотного зв'язку є інформація передана в Я-висловлюваннях, тобто представлена через переживання та сприйняття психолога, в манері, що повністю виключає навіть натяк на оцінку.

Я-висловлюванняможе мати три- або чотирикомпонентну будову.

Я бачу(чую, сприймаю, та ін.)... - описання фактів;

Я відчуваю...- формулювання своїх відчуттів або переживань партнера;

Я потребую(мені необхідно)... - потреби, що породжуються за таких обставин;

Тому я хотів (-ла) б від...- власне прохання або опис бажаної перспективи.

Порівняйте два варіанти однієї й тієї ж зворотної інформації. Перший варіант: „Я бачу, що протягом останніх 10 хвилин нашої розмови, ви весь час бгаєте хустинку і відводите погляд. Я відчуваю ваше напруження і свою ніяковість, неначе я вриваюсь на територію, на яку ви не дуже б хотіли пускати. Мені хочеться розрядити напругу і сподіватися, що між нами буде більше довіри". Другий варіант: „Зверніть увагу на те, як ви себе почуваєте: мені здається, ви не довіряєте мені".

Порядок та кількість компонентів не є обов'язковими - головне, щоб зберігався причинно-наслідковий зв'язок і почуття співдії та порозуміння. Ось ще одна формула так званого „я - повідомлення":


6675522128327503.html
6675590333893694.html
    PR.RU™